Історія школи

Історія Датинської школи бере свій початок із XIX століття (хоч і до цього дітей в селі мабуть-таки навчали). Історичними та архівними документами засвідчено, що у Датині церковно-приходська трирічна школа розпочала своє функціонування 13 жовтня 1885 року. Навчання в ній велось російською і слов'янською мовами. Першим вчителем цієї школи був місцевий житель Роман Грицак, який за казенний рахунок здобув освіту у Києві. Шкільного приміщення не було і навчання проходило в хаті Романа Грицака. У 1895 році сільська громада збудувала приміщення, де відбувалось навчання дітей. А розташоване воно було неподалік нинішнього нового корпусу школи. З початку 20-х років (за Ризьким договором 1921 року) в селі встановилась влада панської Польщі. Навчання дітей продовжувалось, тільки змінилась мова навчання: майже всі предмети викладались польською мовою, лише зрідка дозволялось говорити українською, а 2 рази на тиждень у школі вивчався Закон Божий (у середу і п'ятницю) – заняття проводив священник.

Село зростало, збільшувалась чисельність селянських дворів. Відповідно, зросла потреба і в розширенні освіти – все більше датинців намагалися віддати дітей до школи.

Оскільки приміщення школи було мале і не могло прийняти на навчання всіх бажаючих дітей, не дивлячись на те, що навчання проводилось у дві зміни — польська влада в 1934 році приймає рішення будувати нове приміщення в центрі села, неподалік від нинішньої школи. В цьому приміщенні було 4 класних кімнати і кімната для вчителя. Відомо, що в 1935 році учні навчалися вже в новій школі. І мабуть, учнів у Датині було чимало, бо крім нового приміщення школи використовувалось старе невеличке і молитовний будинок ( Євангельських християн - баптистів ), який розташовувався на місці оселі Савлук Катерини Федорівни. Старожили села пам'ятають, що навчав дітей старенький вчитель-поляк, прізвище якого невідоме, аз 1935 року - приїхав в село молодий вчитель-юнак на прізвище Мислівєц, крім нього діток навчала полячка Михаліна, чолов ік якої працював у гміні збирачем податків.У вересні 1939 року, коли почалась друга світова війна нападом Німеччини на Польщу , навчання в школі припинилось, вчителі залишили село і виїхали з Датиня. Але вже в січні 1940 року школа відновила свою роботу як українська. Учителем був Сметюх Юхим Романович, уродженець с.Буцинь , дуже шанована датинцями людина. До нього зверталися за порадами, допомогою і нікому він не відмовив. Сім'я Сметюха Ю.Р. проживала в Буцині і в лютому 1941 року приїхав у село до батька на допомогу його син. Навчали дітей у приміщенні школи і гміни, бо молитовний будинок радянська влада зруйнувала.

З початком Великої Вітчизняної війни в 1941 році навчання в школі не припинилось, але різко зменшилась кількість учнів - батьки боялись відпускати дітей з дому. Тому навчання було періодичним до 1942 року, бо взимку 1942 року приміщення школи згоріло і як свідчать старожили, підпалили школу місцеві жителі, щоб німці не змогли зробити там свого штабу. А дітям стало вчитись ніде. І лише, коли в 1944 році визволили Україну від німців, відновила свою роботу школа. Враховуючи те, що Західна Україна, в тому числі і Волинь, довго перебували під гнітом Польщі. І, як відомо, дбати про чистоту української мови, збереження народних традицій у житті, навчанні і вихованні українців Польща була зацікавлена мало ми можемо здогадатись, що і учительських кадрів місцевого походження не було, а якщо і були то в дуже малій кількості. Нестача педагогічних працівників у західноукраїнських школах повинна була бути компенсована за рахунок випускників педучилищ і учительських інститутів із Східної України. Вже 1 вересня 1944 року дзвоник покликав за парти учнів. Навчали дітей у поповій хаті (4 кімнати), яка була на місці дитсадка, який згорів у грудні 2005 року. Єдиною на той час вчителькою і завідуючою початковою школою була Герман Людмила Станіславівна, 1920 р.н., уродженка Полтавської області. Вчителька приїхала в село з малолітньою донечкою, а через рік вийшла заміж за молодого хлопця Юхима Оксентійовича з села Велимче, який працював експедитором у сільпо.

Людмилу Станіславівну Герман перевели весною 1951 року у с. Чевель Старовижіського району на посаду директора школи. А в Датинь  було призначено на цю посаду Бугаєвського Олександра Миколайовича, уродженця східних областей за спеціальністю вчителя історії. Він працював недовго, бо в 1952 році був переведений у с. Язовні Ратнівського району. Разом з Бугаєвським О.М. у школу в 1951 р. був призначений на посаду завуча   Гречина   Олександр   Васильович   уродженець   с.   Мизово Старовижівського району за спеціальністю: вчитель математики. Після відїзду Бугаєвського О.М. директором Датинської школи став працювати Гречина О.В., заступником директора переведено з с. Велимче Барановського Миколу Павловича 1925 р.н. вчителя біології, уродженця с. Великий Обзир К-Каширського району.

З 1944 року школа функціонувала як початкова, а вже в 1952 році був перший випуск учнів Датинської восьмирічки. В цьому ж році розпочалось будівництво нового приміщення школи, яке введене в експлуатацію було 1 вересня 1954 року. Учнів в Датині було багато тому крім нової школи навчали дітей у невеликому дерев'яному приміщенні, збудованому з старих дядьківських клунь, забраних з хуторів. В 1954 році перевезли попову хату до нової школи і збудували додаткове приміщення школи на три класних кімнати. Дітей навчали у дві зміни.

У 1962 році Гречина Олександр Васильович з сім”ї виїхав у с. Мизове Старовижівського району. Директором Датинської восьмирічної школи призначили Барановського Миколу Павловича, який працював на цій посаді протягом наступних 20 років – до 1982 року. Заступниками директора працювали: Сидько Микола Кіндратович (вч. математики) з 1962 до 1965 року - в цьому році він був переведений на посаду директора Хотешівської школи, а завучем у Датинь перевели з Велимченської школи вчителя математики Лісайчука Василя Олександровича (працював завучем до 1981 року), далі призначено завучем Щура Володимира Васильвича, вч. рос.мови і літератури уродженця Сумської обл.). З 1975 року – Датинська школа отримала статус середньої. Незважаючи на те, що було добудовано три класних кімнати – навчання проводилось у дві зміни. В 1981 році закінчив перший медаліст Буднік Василь Григорович.

В 1982 році М.П. Барановський звільнився з посади директора школи у зв'язку з виходом на пенсію. Директором школи призначено Дзюбак Тетяну Трохимівну, 1955 р.н. вчительку історії, уродженку с. Чорниж Маневицького району Волинської області. Завучем до 1 вересня 1983 року працював Щур В.В., який повернувся в Сумську область в своє рідне село директром школи. А заступником директора з навчально-виховної роьоти 1 вересня 1983 р. призначена Капітула Надія Степанівна, 1954 р.н. вчителька математики, уродженка с. Велимче Ратнівського району.

В школі навчалось 416 учнів. Навчання проводилось у дві зміни. Середню освіту одержали можливість здобути у Датині випускники навколишніх сіл: Запілля, Дошне, Підсинівка, Синове, Шкроби. В 1992 році розпочалось будівництво нового приміщення школи, яке було законсервоване з 1995 року.

23 червня 1997 року о 17.00 год. село зазнало руйнівної сили стихії. На більшості будинків були зірвані дахи, окремі приміщення зруйновані, повалено опори електроліній, телефонного зв’язку, дерева повиривало з корінням, гинули люди. Повністю було знищено приміщення школи.

Держава не залишила селян у біді. Негайно була надана матеріальна допомога, безоплатно виділявся шифер. Воїни військової частини Української Армії допомогли розчистити вулиці від завалів, прибирали залишки зруйнованих будівель. У короткий термін були відремонтовані будинки, господарські приміщення.

В село Датинь приїхав Президент України Леонід Данилович Кучма. Було прийнято рішення – переглянути проект новобудови школи і закінчити її будівництво за один рік. Протягом 1997 – 1998 н.р. навчання проводилося у приміщенні Датинського дитячого садочка у дві зміни, а 1 вересня 1998 року – урочисто відкрито нове приміщення школи на 160 учнівських місць, за нею навіть закріпилася назва – президентська школа.

З 1997 року школа має новий статус – Навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня – дитячий садок». З 2021 року наш заклад освіти було перейменовано на «Датинський ліцей Велимченської сільської ради Ковельського району Волинської області». Нині в закладі навчається 114 учнів. З ними працюють 25 педагогів, що мають вищу освіту.

Гордиться школа своїми випускниками, а село односельчанами, серед яких є:

Лікарі:

1.  Долюк Іван Петрович – завідуючий дитячим відділенням Камінь-Каширської районної лікарні.

2.  Колотюк Володимир Якович – заступник головного лікаря по лікувальній частині Ратнівської лікарні.

3.  Колотюк Федір Васильович – старший фельдшер відділення швидкої допомоги Ратнівської районної лікарні.

Вчителі:

1.  Колотюк Сава Якович – директор Щедрогірської ЗОШ І-ІІІ ст.

2.  Капітула Віктор Васильович – директор.

3.  Капітула Микола Леонтійович – директор навчально-виробничого комбінату смт. Ратне.

Наукові співробітники у вищих навчальних закладах:

1.  Галапчук Михайло Михайлович – Київський Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, кафедра фізики.

2.  Філозоф Катерина Федорівна – Волинський державний університет ім. Л. Українки, кафедра математичного аналізу.

3.  Шкаран Віктор Іванович – Львівський державний університет

ім. І. Франка, географ – біологічний стаціонар.

Мельник Йосип Григорович, Буднік В. Г.; Філозоф Ю. Ф. – науковці.

Працівники правоохоронних органів:

1.  Лабнюк Григорій Степанович – слідчий Волинської обласної прокуратури.

2.  Шкаран Іван Федорович – заступник начальника Ратнівської митної служби.

Керуючий Ратнівським відділенням Ощадбанку: Дручик Василь Іванович.

Голова Цуманської ТГ: Дорошук Анатолій Васильович.

Відомий своїми полотнами Колотюк Федір Васильович.

В грудні 2005 року сталася біда – згорів Датинський дитячий садок. Але адміністрація району і села не опустили руки і за один рік спільними зусиллями працівників, жителів села було зроблено ремонт в будинку, де знаходилася сільська рада і контора колгоспу. І в жовтні 2006 року діти знову почали відвідувати дитячий садочок з гарно оформленими просторими кімнатами.